Чи законно встановлювати відеоспостереження: що важливо знати власнику об’єкта

В Україні відеоспостереження дозволене. Юридичні ризики виникають не через самі камери, а через порушення права на приватність і неправомірну обробку персональних даних. Якщо за відеозаписом можна ідентифікувати людину, такий запис вважається персональними даними і підпадає під дію законодавства.

Нижче — що є справді обов’язковим і де проходить межа порушення.

Обов’язкові умови законності

Відеоспостереження відповідає закону, якщо одночасно виконуються такі умови:

1. Є законна мета
Зазвичай це безпека, охорона майна, контроль доступу. Зйомка «без мети» юридично не допускається.

2. Є правова підстава обробки
На практиці застосовується «законний інтерес» власника об’єкта. Він допустимий доти, доки не порушує права і свободи людини.

3. Зйомка ведеться відкрито
Приховане відеоспостереження в громадських, комерційних і робочих зонах недопустиме. Людина повинна усвідомлювати, що перебуває під відеоспостереженням.

4. Виключені зони приватності
Камери не можна встановлювати в туалетах, душових, роздягальнях та аналогічних приміщеннях — без будь-яких винятків.

5. Записи не поширюються без згоди
Навіть законно отримане відео не можна публікувати або передавати третім особам без згоди зображеної людини (за рідкісними винятками, прямо передбаченими законом).

6. Забезпечено захист архіву
Власник системи зобов’язаний запобігти несанкціонованому доступу, копіюванню або витоку відеозаписів.

Цього мінімуму достатньо, щоб відеоспостереження не порушувало закон.

Пограничні кейси, де найчастіше виникають претензії

Камери на міських опорах (вулиця, тротуар, дорога)
Чи можна встановлювати:
Так, лише з дозволу власника або балансоутримувача опори та з дотриманням місцевих правил благоустрою.

Ключові умови:

• опора — об’єкт комунальної / інженерної інфраструктури;
• самовільне встановлення вважається порушенням правил благоустрою;
• погодження здійснюється через балансоутримувача (КП освітлення, оператор мережі тощо).

Камери на опорах усередині закритого житлового комплексу
Вирішальне значення має статус опор і землі.

Можливі два варіанти:

1. Опори — спільне майно ЖК / ОСББ
   → потрібне рішення загальних зборів співвласників про розміщення камер і використання спільного майна.

2. Опори перебувають на балансі міста або комунального підприємства
   → діє та сама схема, що й для міських опор: погодження з балансоутримувачем + вимоги благоустрою.

Важливо:
Факт того, що територія «закрита» або огороджена, не скасовує вимог щодо погодження, якщо опори не належать співвласникам.

Камера над дверима квартири
Допустима, якщо знімає власні двері та зону підходу.
Порушення — коли камера постійно фіксує сусідні двері (під час відкриття яких видно чуже житло), вікна.

Під’їзд, ліфт, двір (ОСББ)
Дозволено в місцях загального користування і з метою безпеки.
Недопустимі прихована зйомка та фіксація дверей квартир або житлових вікон.

Офіс і працівники
Відкрите відеоспостереження допустиме для безпеки й охорони майна.
Незаконно — прихований контроль, використання камер як інструменту тиску, запис звуку без крайньої необхідності.

Магазин, ресторан, ТРЦ
Дозволені торговельні зали, каси, входи.
Заборонені туалети, примірочні та публікація відео з відвідувачами.

Парковка та прибудинкова територія
Допустимий загальний контроль території.
Порушення — системна фіксація вікон квартир або цілеспрямоване спостереження за конкретними особами.

Запис звуку

Підвищений юридичний ризик. Найчастіше саме аудіозапис стає підставою для скарг і спорів.

Приховані камери

Для бізнесу та громадських об’єктів — недопустимі. Можливі не лише адміністративні, а й кримінальні ризики.

Ключова межа законності

Практичний орієнтир простий:
чим більш персональним, тривалим і деталізованим стає спостереження за конкретною людиною,
тим вищий ризик виходу за межі законного інтересу.

Якщо мета безпеки починає поступатися контролю поведінки — система стає юридично вразливою.